Поради для батьків гіперактивних дітей

1.     Усі зусилля батьків мають бути спрямовані на зміцнення здоров’я дитини та правильнее поводження з нею.

2.     У взаєминах із дитиною підтримуйте її щоразу, коли вона цього заслуговує, помічайте її успіхи.

3.     Заохочуйте дитину до відівдіяльності, що потребують концентрації уваги.

4.     Дотримуйтеся чіткого розпорядку дня.

5.     Уникайте скупчення людей.

6.     Під час ігор обмежуйте дитинулише одним партнером. Оберігайтедитинувід утоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю й зростання гіперактивності.

7.     Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисно: щоденна фізичнаактивність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

8.     Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини.

9.     Підтримуйте дитину в усьому, у чому вона сильна, особливо в спорті й позашкільнихзаняттях.

10.  Коли дитина виконує домашнє завдання, поруч не повинно бути іграшок, щоб вони не відволікали уваги.

11.   Необхідні заохочення до потрібних дій, постійна похвала за бажану поведінку.

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

1.      Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його.

2.      Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть

3.      Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.

4.      Впевнено спілкуйтесь з підлітком.Саме це допоможе йому повірити у власні сили.

5.      Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: (розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.)

6.      В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний  іншим і унікальний як особистість.

7.      Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру.

1.      Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.

2.      Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.

3.      Намагайтесь переконувати і відкривати «важким» підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.

4.      Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативнуоцінкусвоїх учинків.

5.      Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.

6.      Втягуйте «важких» підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети.

7.      По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.

8.      Виховуйте у таких підлітківвміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.